Перший Німецько-Український енергетичний день

Перший Німецько-Український енергетичний день

В рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства 8 та 9 грудня відбувся 1-й Німецько-Український енергетичний день. Як центральний захід двосторонньої енергетичної співпраці, енергетичний день збирає представників політики, бізнесу, експертних груп та громадськості обох країн для обміну досвідом та поглиблення двосторонньої співпраці в енергетичному секторі.

Онлайн-відкриття за участі Прем'єр-міністра Шмигаля та Статс-секретаря Файхта

Більше ніж 350 учасників спостерігали за онлайн-трансляцією 1-го Німецько-Українського енергетичного дня, який 8 грудня офіційно відкрили Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, Статс-секретар Андреас Файхт з Федерального міністерства економіки та енергетики (BMWi), Послиня Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та Перша заступниця Міністра енергетики України Ольга Буславець.

У своїх вітальних словах обидві сторони підкреслили важливість двосторонніх відносин в енергетичному секторі. Прем'єр-міністр Шмигаль наголосив, що його країна прагне стати кліматично нейтральною до 2070 року, та підкреслив роль міжнародної підтримки на цьому шляху. У цьому контексті він надавав особливого значення трансформації вугільних регіонів та розвитку водневої економіки. Статс-секретар Файхт також наголосив на спільних викликах і підтвердив бажання Федерального уряду продовжувати розширювати свою діяльність в Україні, яка здійснюється вже протягом багатьох років, в рамках енергетичного партнерства. В контексті застосування досвіду німецького енергетичного переходу на додаток до політичного діалогу необхідні конкретні проекти, інвестиційна безпека та розвиток середньо- та довгострокових перспектив.

Дискусійні панелі та експертний обмін: від трансформації вугільних регіонів та водню до енергоефективності та відновлювальних джерел енергії

Подальші дискусійні панелі, до яких були залучені учасники високого рівня, детально розглядали окремі ключові теми енергетичного партнерства.

Тема трансформації українських вугільних регіонів сформувала початок дискусії. Як пояснила Перший заступник Міністра енергетики Ольга Буславець, український вугільний сектор сьогодні зіткнувся з глибокими структурними змінами, які почалися у Федеративній Республіці Німеччина ще кілька десятиліть тому. Федеральне міністерство економіки та енергетики (BMWi) підтримуватиме обмін досвідом у цій галузі в рамках окремого проекту, який реалізуватиметься Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). У цьому контексті 2 грудня 2020 року уряд Німеччини призначив колишнього Прем’єр-міністра Саксонії та голову Вугільної комісії Німеччини Станіслава Тілліха Спеціальним посланником уряду ФРН з питань структурних змін в українських вугільних регіонах, який з перших вуст доповів про виклики структурних змін у вугільних регіонах.

Воднева економіка розглядається в обох країнах як важлива майбутня тема енергетичного переходу. Німецький уряд прийняв Національну водневу стратегію в червні 2020 року, але також і в Україні вже зараз триває робота над концепцією водневої стратегії, як пояснив Заступник Міністра енергетики України Ярослав Демченков. З цією метою у 2021 році український уряд працюватиме над адаптацією відповідних правових норм, щоб забезпечити використання великого водневого потенціалу України. У той же час перші пілотні проекти вже просуваються в різних регіонах України, їх реалізація також спиратиметься на підтримку німецьких партнерів. Співпраця в цій галузі розпочалась із підписання Декларації про наміри щодо водневої співпраці між Міністерством енергетики України та компанією Siemens Energy, яке відбулось під час енергетичного дня.

Відповідно до девізу «Ефективність понад усе», енергоефективність є центральним елементом енергетичного переходу і водночас темою, за якою Федеральний уряд вже протягом багатьох років співпрацює з Україною в рамках проектів Федерального міністерства довкілля (BMU) та Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку (BMZ). Важливу роль енергоефективності, як для самого енергетичного сектору так і для інших сфер, було підкреслено під час дискусійної панелі за участю Міністерства розвитку громад та територій України, а також представників BMZ та BMU з німецької сторони.

Учасники дискусії зійшлись на думці, що для покращення енергоефективності на стійкій основі потрібні конкретні проекти у багатьох сферах. Прикладом цього є державний Фонд енергоефективності України, який було створено за підтримки Німеччини.

Подальший розвиток відновлювальних джерел енергії має принципове значення для розширення тем двосторонньої співпраці. Впродовж останніх років ця сфера характеризується бурхливим розвитком в Україні, але з іншого боку відбувалися складні переговори щодо зниження «зеленого» тарифу. Як пояснив представник Міністерства енергетики Олександр Мартинюк, на даний час Україна працює над переходом на аукціонну систему і вже запланувала введення квот на підтримку виробництва електроенергії з ВДЕ на найближчі кілька років, щоб досягти цільового рівня 25% відновлювальних джерел енергії у загальному постачанні первинної енергії до 2035 року. Під час панелі німецькі спікери представили уроки, винесені в результаті розширення відновлювальних джерел енергії у Німеччині. BMWi вже підтримує Україну в рамках проекту «Трансформація системи для оптимізованої інтеграції відновлювальних джерел енергії в Україні» і братиме участь у робочій групі з питань ВДЕ в рамках енергетичного партнерства.

Німецько-Український енергетичний день є спільною ініціативою Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWi) та Міністерства енергетики України (Міненерго) і відбуватиметься щороку в рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства.

EN